Дитячі страхи

👉Основні чинники, що впливають на розвиток страхів у дитини

Страхи під час нормального розвитку дитини є важливими в регуляції поведінки, і загалом мають позитивний адаптаційний зміст.

Вони пов’язані з віковими нормами, які дитина переносить і переростає.

‼️АЛЕ існують випадки, коли страхи накопичуються, наростають і заважають розвитку дитини, створюють адаптаційні та невротичні проблеми.

Дослідник дитячих страхів О. Захаров пов’язує розвиток страху смерті у дітей 5-8 років із розвитком абстрактного мислення, усвідомленням категорії часу і простору. Діти саме цього віку найчутливіші, у них з’являються питання «Звідки все взялося?», «Навіщо люди живуть?» тощо. Цей вік передбачає певну зрілість почуттів, їхню глибину. Страхи в цьому віці більш яскраво виражені у дітей емоційно чутливих та вразливих.

• Страхи у маленьких дітей (2-3 роки) виникають через надмірну сенсорну стимуляцію
• Боязнь тварин і темряви стає явною до 5 років, іноді її заміняють уявні страхи нереального (привидів, чудовиськ тощо)
• Приблизно з 7 років переважають дорослі види страхів – страх смерті, хвороби, з’являється соціальна тривожність, яка часто пов’язана з адаптацією в школі
• Страх смерті, на думку вчених, у дітей 3-5 років є ознакою розвитку самосвідомості
• Дитина боїться засинати тому що лякається того, що відбувається уві сні
• вплив «дорослої» культури: сімейні умови, батьки, вихователі, вчителі
• особистий досвід дитини, тривале перебування під впливом ситуації з негативним емоційним забарвленням
• прихід дитини до школи також створює додаткові переживання у батьків, дитини і загалом у сім’ї
• тривожність батьків також негативно впливає на психічний розвиток дитини, адже супроводжується зниженням активності та впевненості в собі
• недостатня увага батьків до емоційного чинника розвитку дитини, вимогливість, непримиренність до помилок, спрямованість на те, щоб робити все краще, ніж інші, призводить до внутрішнього напруження дитини та її невротизації