Сім'я та сімейне виховання

Що отримає маленька людина в сім’ї , з тим вона і вирушає в життя.

Однією з відмінностей сімейного виховання від суспільного є емоційна форма відносин між батьками та дитиною. На думку психологів, щоб оволодіти мистецтвом виховання потрібно навчитися збалансовувати ступінь контролю за дитиною та емоційної теплоти.

• Сім’я для дитини – перша школа стосунків з людьми. Саме в сім’ї в дитини складаються уявлення про добро і зло, про порядність та чесність, про шанобливе ставлення до духовних цінностей. Саме в сім’ї, поруч з найближчими людьми, в неї формується почуття любові, дружби, поваги та відповідальності.
• Сімейне виховання за своєю природою засноване на почуттях – емоційне за своїм характером, оскільки його основою є любов батьків до дитини. Теплота й емоційна підтримка з боку батьків є надзвичайно важливою для розвитку відносин з дітьми, щоб викликати та розвивати в них такі ж самі почуття.
• Справжнє виховання дітей це коли батьки створюють цікаве та змістовне життя для дитини і для себе, це постійне активне спілкування батьків з дитиною, яке впливає на формування та розвиток здорової особистості дитини.
• В психології виділяють наступні критерії аналізу дитячо-батьківського ставлення: ступінь емоційної близькості, теплоти батьків до дитини (любов, прийняття, тепло або ж емоційне відторгнення, холодність) та ступінь контролю за їх поведінкою (високий – із найбільшою кількістю обмежень, заборон та низький – з мінімальними заборонами).
• Найбільш значимий вплив на формування особистості дитини має стиль сімейного виховання. Це спосіб або метод виховання – типова для батьків система принципів і норм, індивідуальних особливостей впливу на дітей.
• Найбільшу шкоду для розвитку дитини чинить непослідовність та неузгодженість стилю виховання, а саме непередбачуваність реакцій батьків, яка позбавляє дитину відчуття стабільності оточуючого світу – тоді дитині важко зрозуміти якої саме поведінки очікують від неї батьки.