Перейти до вмісту
0800 4000 65 — безкоштовно dbayu.mc@gmail.com
0800 4000 65безкоштовно Записатись
  1. Головна
  2. / Статті
  3. / Як лікувати пролежні? – консультація та фахові поради від сімейної лікарки «Дбаю» Ірини Микити
Дорослим

Як лікувати пролежні? – консультація та фахові поради від сімейної лікарки «Дбаю» Ірини Микити

Оновлено

Авторка: Лариса Липкань

Опубліковано 15:34, 20 червня 2021

Сьогодні ми торкнемося надзвичайно важливої теми при догляді за лежачими хворими. Такі люди потребують особливої уваги з боку медичних працівників і родичів, адже при відсутності активності й руху виникає загроза утворення пролежнів. Ці ділянки шкіри завдають страждань тим, хто прикутий до ліжка чи інвалідного візка. Як уникнути пролежнів та що робити, якщо пролежні все ж таки утворилися? Відповіді на найпоширеніші запитання дає лікарка загальної практики сімейної медицини медичного центру «Дбаю» Ірина Микита.

Що таке пролежень?

– Це ділянка шкіри, що зазнала локалізованого пошкодження і втратила цілісність в результаті механічного тиску сильного натирання чи притискання шкіри протягом тривалого часу. У місцях, де тіло найбільше прилягає до ліжка чи інвалідного візка, перетискуються судини і порушується кровообіг. Пролежень супроводжується болючістю і стражданнями пацієнта.

У зоні ризику

Лежачі хворі, стан яких зумовлений аваріями, інсультами, інфарктами, хірургічними операціями, пацієнти в комі, нерухомі люди похилого віку.

Ірина Микита, сімейна лікарка медичного центру «Дбаю»

Фактори, які впливають на появу пролежнів і погіршення стану

  • тривале перебування хворого в одному положенні;
  • поважний вік, старість;
  • мікроклімат приміщення: сухість, відсутність циркуляції повітря;
  • наявність супутніх патологій: цукровий діабет, захворювання судин, куріння, алкоголь;
  • тендітність, сухість шкіри;
  • погане харчування, дефіцит рідини;
  • складки на одязі і постільній білизні, ґудзики, паєтки, пацьорки, сухі крихти від хліба, неправильно підібраний матрац чи інвалідне крісло.

Перші ознаки

Почервоніння шкіри. У зоні ризику ділянки, що найчастіше прилягають до поверхні: лікті, п’яти, лопатки, крижі, спина, потилиця, щиколотки. Якщо людина лежить на животі, то це ніс, чоло, підборіддя, плечові суглоби, виступи ребер, коліна. На боці – вухо, плече, лікоть, стегнові суглоби.

Стадії пролежнів

I. Почервоніння. Найлегша стадії, яка дозволяє вилікувати пошкоджену ділянку і уникнути подальших ускладнень.

II. З’являється пошкодження шкіри у вигляді рани. Візуально це схоже на опік ІІ ступеня, коли міхурець лопає. Ділянка навколо пролежня може бути червоною і подразненою.

III. Пошкодження підшкірної жирової клітковини (м’яза). У шкірі формується відкритий отвір.

IV. Найскладніша стадія. Пошкоджені м’язи і кістка, сухожилля і суглоби. Некроз тканин.

Сімейний лікар зазвичай займається першою і другою стадією. Третя четверта стадії потребують хірургічного лікування.

Ірина Микита за комп’ютером у кабінеті

Як візуально визначити стадію пролежню непрофесіоналу?

– На медичному факультеті УжНУ я викладаю дисципліну «Догляд за хворими». Цього року на кафедрі «Сімейна медицина амбулаторної допомоги» цю тему введено окремим розділом через її актуальність. Для того, щоб наочно продемонструвати студентам стадії пролежнів, я використовую грейпфрут. Якщо його розрізати, можна схематично розглянути будову шкіри, м’язових тканин і кістки. Скажімо, верхня шкірка грейпфруту – це шкіра людини, далі світла ділянка – жир, м’якоть фрукту – м’язи і всередині біла трубочка – це кістки і сухожилля.
  • Якщо грейпфрут сильно притиснути, з’явиться вм’ятина із червоною плямою. Це умовно перша стадія;
  • Зрізаю ножем верхній шар шкірки – видно білий шар («жир»). Це ознаки другої стадії.
  • Робимо надріз глибшим. Тепер видно м’якоть, тобто м’язи. Це третя стадія;
  • Заглиблюємося далі – тепер видніється серцевина фрукту («кістка»). При цьому з’являється некроз – омертвіння шкіри і м’язів. Його я умовно зображаю чорним порошком, подрібнивши активоване вугіллі. Це четверта стадія. Ще вона супроводжується виділеннями і гноєм.

Чим загрожує наявність пролежнів?

– Приєднанню бактеріальної інфекції, появі сепсису, що може призвести до смерті. Але навіть без цих наслідків, пролежень – дуже болісна хвороба. Потрібно уважно стежити за станом людини і в разі потреби, застосовувати знеболювальні препарати.

Термін появи

Це дуже індивідуально, залежить від людини, її стану здоров’я, вікових особливостей, якості догляду. У загальному для появи пролежню достатньо 1,5 -2 тижні.

Грейпфрут у руках лікарки: модель першої стадії пролежня Лікарка розрізає грейпфрут, моделюючи глибші стадії пролежня Грейпфрут із чорним порошком: модель некрозу на четвертій стадії Засоби для лікування пролежнів: фізрозчин, спрей, пов’язка

Профілактика

  • зміна положення тіла і масаж кожні 2 години;
  • протипролежневий матрац;
  • температура повітря повинна сягати 17-19 градусів за Цельсієм, вологість - 50-70%, кімнату потрібно максимально провітрювати;
  • збалансоване харчування, достатня кількість білка у раціоні, пити багато води;
  • правильний підбір одягу: натуральна тканина, без швів, блискіток, замочків, одяг, що не «ковзає»;
  • лікування супутніх захворювань.

Дії сімейного лікаря

Найчастіше до нас звертаються родичі хворих. Приходять до клініки або телефонують. Ми фіксуємо виклик і домовляємося про час візиту.

Зайшовши до кімнати хворого, я відразу оцінюю ситуацію: стан вологості приміщення, можливість провітрювання, чи достатня кількість світла і тіні, лікувальні препарати на тумбочці і чи є там склянка з водою, хто доглядає, ознайомлююсь із амбулаторною карткою, вивчаю анамнез захворювання, запитую, коли востаннє консультувалися у ендокринолога, оцінюю стан шкіри, якщо є пролежні – призначаю лікування і надаю консультації доглядальникам.

За якими показниками оцінюється стан пацієнта?

– Шкал для визначення тяжкості пролежнів існує понад 40. Я користуюся абревіатурою «ВІКНО», якою можна загально і зрозуміло описати стан рани.

В – виділення. Їх наявність свідчить про процеси, які відбуваються на пошкодженій ділянці шкіри. Від цього залежить, яку пов’язку рекомендувати.

І – інфекція. Призначається антибіотик.

К – колір (червоний, жовтий – свідчить про наявність гною, чорний – некротизуючий).

Н – ноцицепція (фізичний біль). Завжди необхідно питати пацієнта, наскільки болючим є пролежень. Якщо людина не в змозі розмовляти, використовуємо візуально-аналогову шкалу болю – від 0 до 10. Після цього призначаються легкі знеболювальні препарати або морфій.

О – оточуючі тканини. Від їх сухості чи вологості стає зрозуміло, чи буде поширюватися пролежень.

Домашня аптечка для лікування пролежнів

  • Для промивання рани: фізрозчин, хлоргексид, звичайна кип’ячена вода. Є інші спеціальні засоби, які за потреби можна купити в аптеці.
  • Пов’язка. Гідрогель – це рідка пов’язка. Ним ми заповнюємо рану. Речовина очищає пролежень від некротизуючих мас, підтягує судини і нерви, утворюючи грануляції. Утворюється нова свіжа тканина.

Якщо пролежень містить «канали», «кишеньки», які потрібно «запломбувати», то ми використовуємо гідрогель у шприці або альгінатні пов’язки.

Губчаста пов’язка немов губка вбирає в себе всі виділення і створює ефект амортизації.

  • Якщо є інфекція – використовується спрей зі спеціальним антисептиком та антибіотиками.
  • Знеболювальні препарати.

Найпоширеніші помилки під час лікування

Головне правило під час догляду за хворими з пролежнями – не нашкодити. Ні в якому разі не сушити рану, не мастити йодом, зеленкою, маззю «Траумель». Не прикладати капусту і мед, наслухавшись «народних» цілителів. Рана повинна бути максимально вологою.

Друга помилка – відсутність комунікації з пацієнтом. Ви повинні постійно питати людину про біль, оскільки головне завдання при лікуванні пролежнів – забезпечити максимально комфортне, якісне і безболісне життя пацієнта. Часто такий стан призводить до пригнічення, тому ми даємо вказівки доглядальникам і при потребі проводимо скринінг на депресію для таких пацієнтів.

Третя помилка – це думка, що тільки у людей з надмірною масою тіла можуть виникнути пролежні. На жаль, худорляві люди не в меншій зоні ризику: хоч і маса тіла невелика, але збільшується кількість місць кісткових виступів, які «тиснуть» на ліжко і піддаються травматизації.

І остання, дуже поширена помилка, – це зосередження уваги тільки на пацієнта. На жаль, лікарська підтримка, медична допомога потрібні не тільки хворому, але й людям, які за ним доглядають. Тому ми, лікарі, не тільки пацієнторієнтовані. Наша головна місія – дбати про всю родину.

Медичний центр «Дбаю» в Ужгороді

Лариса Липкань, Varosh

Фото: Карл Смутко

Написати нам