Стефанцова Уляна2021-03-25T23:54:04+00:00

Стефанцова Уляна Володимирівна

Лікар ультразвукової діагностики

  • 2011 – 2017 рр. – навчання на медичному факультеті Ужгородського національного університету за спеціальністю “Лікувальна справа”.
  • 2017 – 2019 рр. – інтернатура за спеціальністю “Радіологія” на базі ФПО ДП УжНУ.
  • 2019 р. – спеціалізація за фахом “Рентгенологія”.
  • 2019 р. – спеціалізація за фахом “Ультразвукова діагностика”.
  • 2018 – 2019 рр. – лаборант кафедри онкології та радіології ФПО ДП УжНУ.
  • з вересня 2019 р. – асистент кафедри онкології та радіології ФПО ДП УжНУ.
  • 2019 – 2020 рр. – лікар УЗД в санаторно-оздоровчому центрі “Деренівська Купіль”.
  • з 2020 р. – лікар ультразвукової діагностики в Медичному центрі “Дбаю”.

ЦІКАВА ІНФОРМАЦІЯ

Статті:

Нейросонографія (НСГ)

Нейросонографія – це метод ультразвукового обстеження головного мозку новонароджених та дітей раннього віку через природні отвори в черепі – тім’ячка (велике та мале) та шви.
Дане обстеження рекомендується проводити у віці 1-3 місяців (у всьому світі нейросонографія являється ОБОВ’ЯЗКОВОЮ процедурою для всіх без виключення дітей). Саме в цей період візуалізація усіх структур мозку є найкращою. З часом тім’ячка зменшуються в розмірі і візуалізація погіршується. Загалом, дане обстеження можна проводити до того часу, поки тім’ячка не заросли (1,5-2 роки).

Показання:
-недоношеність – в обов’язковому порядку;
-незвична форма черепа;
-велика окружність голови;
-важкі пологи (гіпоксія, пологові травми);
-підозра на інфекційний процес;
-вип’ячування або западання тім’ячка;
-травми, падіння з висоти;
-різні неврологічні порушення (затримка в розвитку, неспокій, судоми тощо).

За допомогою нейросонографії можна виявити:
-крововилив;
-вроджені аномалії розвитку;
-кисти;
-ішемічні зміни;
-пухлини;
-розширення субарахноїдальних просторів;
-ознаки незрілості головного мозку;
-ознаки перелому кісток черепа (при падінні);
-гідроцефалію та інші патологічні зміни.

Переваги:
-доступність;
-безболісність;
-відсутність променевого навантаження;
-неінвазивність;
-відносна швидкість проведення;
-недороговартісний метод обстеження;
-можливість динамічного спостереження тощо.

Підготовка:
-проведення НСГ не потребує спеціальної підготовки. Але, для того, щоб дитина під час обстеження вела себе спокійно, краще погодувати дитинку перед дослідженням.
І, запам’ятайте головне, найкращий пацієнт – це сплячий пацієнт

Підготовка до УЗ-діагностики

Ультразвукове дослідження (УЗД)-діагностичний метод обстеження органів і тканин, який дозволяє отримати досить детальну інформацію про їх розташування, розміри, структуру, а також дозволяє виявити різні патологічні зміни, які в них відбуваються.

Для того, щоб УЗ-дослідження було максимально інформативним, необхідно дотримуватись певних правил підготовки до обстеження.

УЗД органів черевної порожнини (печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза, селезінка): за 2-3 дні до обстеження виключити з харчування продукти, які викликають метеоризм(напр. чорний хліб,молоко,овочі,фрукти,бобові тощо).

Напередодні дослідження вечеряти не пізніше 19:00.

Зранку обстеження проводиться натщесерце (не їсти,не пити,не жувати жуйку,по можливості виключити прийом пігулок,не палити).

Якщо дослідження призначено в другій половині дня, вранці дозволяється легкий сніданок.

Якщо у вас схильність до газоутворення-прийом сорбентів (дозування за призначенням лікаря). ❕УЗД нирок,наднирників,сечового міхура: дослідження проводиться при наповненому сечовому міхурі (за 1-1.5 години до процедури випити не менше 1 літра негазованої рідини).

УЗД передміхурової залози (простати) проводять двома способами:

-трансабдомінально (через черевну стінку)-дослідження проводять при наповненому сечовому міхурі.

-трансректально-обстеження проводять при спорожненому сечовому міхурі. Напередодні слід здійснити очисну клізму.

УЗД внутрішніх статевих органів у жінок також виконують двома способами:

-трансабдомінально-при наповненому сечовому міхурі.

-трансвагінально-при спорожненому сечовому міхурі.

Дане обстеження оптимально проводити на 5-7 день менструального циклу ( перший день менструації-це перший день МЦ).

УЗД молочних залоз: не потребує спеціальної підготовки. Обстеження проводять з 5-по 10 день МЦ.

Жінкам, які перебувають в менопаузі, дослідження здійснюється в будь який день.

Але, при виявленні у себе ущільнення в залозі, кров’янистих виділень із соска та інших симптомів-термінове обстеження, незалежно від дня МЦ.

Усі інші види обстеження (наприклад УЗД щитовидної залози, м’яких тканин, лімфатичних вузлів,суглобів тощо) не потребують спеціальної підготовки та можуть бути виконані у будь який зручний час.

Лікар УЗД – Уляна Стефанцова

Щитоподібна залоза та вагітність

Кожна сучасна жінка знає, що перед плануванням вагітності потрібно відвідати гінеколога. Але мало хто знає, що обов’язково також обстежувати щитовидну залозу, а саме проводити УЗД та вимірювання ТТГ(тиреотропного гормону).

Щитовидна залоза (ЩЗ) – дуже важливий орган, який продукує гормони. Зміна гормонального фону під час вагітності суттєво впливає на роботу ЩЗ (простіше кажучи, підвищене навантаження на неї). Часто це призводить до загострення раніше виявлених захворювань, швидкого їх розвитку чи пришвидшеного росту новоутворів.

У багатьох жінок із безпліддям спостерігається патологія ЩЗ.

Таке захворювання ЩЗ як аутоімунний тиреоідит, діагностують у жінок з невиношуванням.

Порушення функції щитовидної залози та різноманітні її захворювання можуть також призводити до розладів менструального циклу; викликати зміни в молочних залозах; порушувати роботу жіночих статевих органів тощо.

Дуже важливо виявляти захворювання ЩЗ саме ДО вагітності. Через те що ПІД ЧАС вагітності їх діагностика дещо утруднена. Більшість захворювань щитовидної залози мають неспецифічні симптоми. Це – підвищена стомлюваність, в’ялість, емоційна нестабільність. І, звичайно ж, такі прояви усі пов’язують з вагітністю. Тому зрозуміти, що проблема криється саме в щитовидній залозі, буває непросто.

Тому, якщо ви ніколи раніше не проходили УЗД щитовидної залози, або ж проходили давно, обов’язково перевірте свою ЩЗ, особливо, перед плануванням вагітності.

Це дозволить вам впевнитись у відсутності загроз зі сторони ЩЗ або вчасно попередити будь які проблеми.

Потурбуйтесь про спокійну та безпечну вагітність.

Лікар УЗД – Уляна Стефанцова

Обстеження молочних залоз

 

Рак молочних залоз займає перше місце серед усіх онкологічних захворювань в Україні. Також, він є найпоширенішим злоякісним захворюванням серед жіночого населення.
Нажаль, в нашій країні не введений примусовий скринінг населення (коли в залежності від віку людина проходить той чи інший комплекс обстежень). І, напевно, саме це є причиною виявлення РМЗ на пізній стадії, коли лікування уже є не таким ефективним.
Усім відомо – чим раніше виявлена патологія, тим краще вона піддається лікуванню. Та чомусь більшість нехтують цим правилом.
Отже, основні методи обстеження грудей:

1. Самообстеження -найбільш доступний та найбільш ефективний метод. Дозволяє виявляти захворювання на ранніх стадіях. Проводиться щомісяця через 2-3 дні після закінчення менструації, а в період менопаузи – в один і той же день щомісяця. Дозволяє контролювати стан залоз у період між прийомами у лікаря.

2. Мамографія – метод вибору при обстеженні молочних залоз у жінок після 40 років. Проводиться один раз на два роки. Після досягнення 50-ти річного віку – один раз на рік. Якщо є покази до частішого обстеження -то його проводять за призначенням лікаря.
Але, останнім часом дані змінюються, і першу профілактичну мамографію рекомендують проводити у 35 років.

3. УЗД – є найбільш інформативним при обстеженні у дівчат та жінок до 40 років. Проводиться один раз на рік після досягнення 20-річного віку (інколи частіше, за призначенням лікаря). Виконується з 5-го по 10-тий день МЦ. Жінкам, які перебувають в менопаузі – у будь який день циклу.

Більшість жінок часто запитують який метож кращий – УЗД чи ММГ:
-УЗД проводять жінкам до 40 років, коли в структурі молочних залоз переважає залозиста тканина. ММГ проводять після 40, коли переважає жировий компонент.
-УЗД краще проводити при невеликому розмірі грудей, оскільки ультразвукова хвиля має певні обмеження щодо глибини проникнення у тканини. ММГ навпаки досить незручно проводити при малому розмірі грудей.
-УЗД дозволяє оцінити стан навколишніх тканин, які прилягають до грудної стінки, а також стан лімфатичних вузлів (пахвових, підключичних). ММГ є більш ефективною при виявленні внутріпротокових порушень.

Лікар УЗД – Уляна Стефанцова

УЗД кульшових суглобів у дітей

УЗД кульшових суглобів у дітей проводиться при підозрі на дисплазію кульшових суглобів.

Дисплазія – це порушення формування або розвитку суглоба, коли є аномальне відношення голівки стегнової кістки до кульшової западини. В результаті чого голівка стегна недостатньо глибоко занурена в западину.

Дисплазія охоплює багато патологічних станів, починаючи від легкої дисплазії до повного вивиху стегна.

Які є фактори ризику:
тазове передлежання плоду;
багатоплідна вагітність;
маловоддя;
великий плід, плід з малою вагою;
жіноча стать;
певну роль відіграє генетика, але вона не є безпосередньою причиною дисплазії.

Якщо не лікувати дисплазію – надалі ми спостерігаємо:
аномальну ходу;
зменшення сили в кінцівці;
невідповідність довжини обох кінцівок;
у підлітковому віці – сколіоз, болі у спині;
у старшому віці – дегенеративні захворювання суглоба.

У новонароджених із легкою дисплазією та легкою нестабільністю, які відзначаються в перші кілька тижнів життя, може бути доброякісний перебіг і самовирішення. 88% випадків дисплазії проходить за 8 тижнів.

Діагностика:
фізичний огляд педіатром або сімейним лікарем. Непрямі ознаки дисплазії – асиметричність складок, невідповідність довжини кінцівок, обмеження відведення стегна, клацання при проведенні маневрів Ортолані, Барлоу;
УЗД – метод діагностики, який застосовується до 6-го, максимум 8 місяця. Надалі голівка стегна костеніє і візуалізація утруднена;
рентгенографія – застосовується після 6-8 місяця.

УЗД – найкращий метод діагностики незрілого стегна. Мета якого – як можна раніше виявити патологію та розпочати лікування. Чим швидше почати лікування, тим швидшою є динаміка та ефективність лікування. І воно буде менш тривалим за часом.
Також, легшим психологічно для дитини та батьків. Дитина до 3-х місяців менш активна, а у 6 місяців малюки вже хочуть рухатись, повзати.

Оптимальний вік для обстеження – 6-8 тижнів. До 3-4 тижнів у всіх дітей присутня нормальна фізіологічна в’ялість, яка самостійно проходить до 6 тижнів. Легка дисплазія самостійно проходить до 8 тижнів.

УЗД за методикою Граф – найпоширеніше в усьому світі.
Охоплює статичну та динамічну оцінку КС. Дана методика передбачає вимірювання певних кутів (α та β), а також оцінку кісткового покриття. В залежності від отриманих даних визначається тип суглобу, і відповідно – тактика лікування.

Переваги ультразвуку:
можливість динамічного спостереження за суглобом в процесі лікування;
не лише статичне зображення, але й динамічне, можливість здійснення провокаційних проб під контролем УЗД;
більш раннє виявлення ядер окостеніння, ніж на рентгені.

Важливо «Ядра окостеніння»
з’являються в нормі до 6-8 місяця, не до 3-го, як вважалось раніше. Немає ядер у 3 місяці – це нормально, затримки в розвитку немає;
розмір – не має значення;
асиметрія розмірів – не патологія;
форма може бути будь-яка: поодинокі, скупченнями – не важливо;
ніякої ролі в постановці діагнозу «дисплазія» не відіграють.

Цікаво
80% дітей з діагнозом дисплазія – дівчатка;
у 60% випадків уражається ліва сторона; 20% – права; 20% – обидві сторони;
дисплазія – більш поширене явище в афроамериканців та південних китайців – де досі практикують туге сповивання немовлят, а це є фактором ризику.

В деяких країнах світу таких як Німеччина та Швейцарія, УЗД – обов’язкова процедура, що внесена в скринінг новонароджених. Показник захворюваності на дисплазію в цих країнах значно нижчий, ніж в країнах, де обстеження кульшових суглобів залишається на розсуд батьків та лікарів.

radiopedia.org/articles/graf-method-for-ultrasound-classification-of-developmental-dysplasia-of-the-hip
hipdysplasia.org
ncbi.nlm.gov/pmc/articles/PMC46864e6/
Hip sonography. Diagnosis and managment of infant hip dysplasia by Graf. R. – Berlin: Springer, 2006.

Лікар УЗД – Уляна Стефанцова

Вагітність та молочні залози

Молочні залози – гормонозалежний орган. І звичайно, під час вагітності та годування, на фоні гормональних змін, вони поводяться також “специфічно” – набухають, стають дуже чутливими…

Дослідження показують, що в багатьох випадках вплив вагітності на молочні залози є досить позитивним. У жінок, в яких були кісти, вони можуть зменшуватись в розмірах, а деколи і зникати. У жінок з мастопатією – нормалізується структура залоз і стан протоків.

Але, нажаль, дуже часто ми спостерігаємо і негативну динаміку. Такі утворення як фіброаденома чи злоякісна пухлина зазвичай прискорюють свій ріст. В таких ситуаціях перед лікарем стоїть непросте завдання – вибір – видаляти новоутвір під час вагітності, залишати під наглядом, чекати закінчення вагітності чи лактації?!
Якщо жінка обстежила молочні залози ДО вагітності, то в випадку виявлення певної патології, її можна вчасно пролікувати. Також рання діагностика дозволяє лікарю скласти план обстежень МЗ під час вагітності і постійно контролювати процес.

Саме тому, УЗД молочних залоз перед плануванням вагітності є обов’язковою процедурою, яка допоможе вам уникнути неприємних сюрпризів під час самої вагітності або під час кормління малюка.

Потурбуйтесь про своє здоров’я завчасно та насолоджуйтесь прекрасним періодом очікування без хвилювань.

Лікар УЗД – Уляна Стефанцова

 

Симфізит

Симфізит – хвороба, з якою стикаються вагітні жінки, але якій чомусь часто не надають значення.

Отже, симфізит-це патологічне розширення лонного симфізу, що супроводжується нестабільністю тазу, вираженим больовим синдромом та порушенням рухової функції. Симфізит – це органічне ураження, яке зустрічається приблизно в 24% вагітних.

Частіше ж, у 48-71% вагітних жінок зустрічається так звана Дисфункція лобкового симфізу. Це збірне поняття, яке включає в себе біль в надлобковій області, дискомфорт та біль в ділянці тазу, що іррадіює в ділянку промежини, спини, на передню поверхню стегна та на передню черевну стінку, а також біль в кульшових суглобах.

Причини:
-синдром гіпермобільності суглобів;
-слабкість м’язового корсету;
-перенесені травми тазу;
-сколіоз;
-симфізит при першій вагітності;
-багатоплідна вагітність;
-крупний плід.

В нормі ширина лонного симфізу 4-5 мм. В останньому триместрі вагітності ширина збільшується на 2-3 мм. До 9 мм – вважаємо за норму!

При розширенні симфізу більше 10 мм ставиться діагноз Діастаз лонних кісток! При розширенні симфізу, а також ураженні його зв’язок, суглобового диску ставиться діагноз Симфізит!

Вираженість симптомів варіює від легкого дискомфорту до сильної болі стоячи, сидячи, лежачи, важкості при ходьбі по ступенькам, неможливості піднімати важке.

Якщо розширення симфізу незначне, то біль проходить від 3-х до 6-ти місяців самостійно.
Якщо ж виникає справжній симфізит, то фізична активність стає обмеженою, а біль постійною.

Діагностика:
-огляд;
-пальпація лонного симфізу-виникає сильний біль, який не вщухає;
– УЗД-вимірювання ширини симфізу, оцінка стану суглобового диску, зв’язок та кісткових контурів.

Лікування залежить від вираженості симптомів та включає в себе:
-тазовий фіксатор;
-знеболення;
-спеціальні фізичні вправи;
-якщо є розрив зв’язок(частота 0,5-6% зі 100 жінок з симфізитом)-хірургічне лікування.

Навіть, якщо біль незначна – чому б не облегшити страждання жінки?! Навіть, якщо біль пройде за 3 місяці, чому б не прожити їх без болю?! В суспільсті звикли, що терпіти біль для жінки, яка народила – це нормально! Ні!

Жінка має право на задовільне самопочуття!

Будьте здоровими.

hpysio-pedia.com/Pubic_Symphysis_Disfunction
ncbi.nlm.nih.gow/Pubic Symphisis Diastasis
www.icog.org.uk/Review Symphisis Pubic disfunction

Лікар УЗД – Уляна Стефанцова

 

Еластографія печінки

Еластографія – це один з найбільш сучасних методів ультразвукової діагностики, який відображає еластичні властивості м’яких тканин, а також дозволяє оцінити якісні та кількісні показники жорсткості тканин.
Найбільш часто використовується для обстеження печінки, молочних залоз, щитовидної залози та інших поверхнево розташованих органів.

Еластографія печінки – це метод ультразвукового обстеження, який використовується для визначення ступеня фіброзу печінки при хронічних захворюваннях даного органа.

В основі методу закладений той факт, що патологічний процес в органі змінює еластичні властивості його тканини – патологічно змінені тканини стають більш жорсткішими. При ультразвуковому обстеженні визначається швидкість поширення хвилі в органі. Чим жорсткіша печінка, тим вищою є швидкість поширення хвилі. І в залежності від цьої швидкості, можна визначити не лише наявність чи відсутність фіброзу, а ще й його стадію.

Фіброз печінки – це захворювання, при якому нормальна паренхіма печінки заміщується на сполучну тканину. В результаті – клітини печінки уже не в змозі виконувати свої функції в повному обсязі. Нелікований фіброз призводить до таких важких наслідків, як цироз печінки, який в свою чергу може спричинити портальну гіпертензію, печінкову недостатність чи гепатоцелюлярну карциному.

Причинами виникнення фіброзу печінки, а відтак і показаннями до проведення еластографії є:
-хронічні вірусні гепатити;
-неалкогольна жирова хвороба печінки;
-алкогольний гепатит;
-хвороба Вільсона-Коновалова;
-аутоімунний гепатит;
-тривалий прийом деяких лікарських засобів;
-захворювання жовчного міхура;
-хронічна серцева недостатність тощо.

Протипоказами до проведення еластографії є:
-підвищення рівня АСТ та АЛТ більше, ніж в 5 разів;
-обструктивний холестаз;
-гострий гепатит;
-асцит.

Підготовка до обстеження передбачає голодування мінімум 4 години (або обстеження натщесерце).

Еластографія – це неінвазивний та достатньо простий метод обстеження. Функція еластографії доступна у більшості сучасних апаратів експертного класу (Siemens, Toshiba).

Отже, еластографія:
-застосовується для виявлення та стадіювання фіброзу печінки;
-дозволяє визначитись із тактикою лікування;
-використовується для моніторингу реакції на лікування;
-в деяких випадках дозволяє клініцисту визначитись із прогнозом лікування та, навіть, передбачити можливі ускладнення;
-в багатьох випадках, може замінити проведення біопсії печінки.

pubs.rsna.org – Update to the Society of Radiologysts in Ultrasound Liver Elastography Consensus Statement, 2020.
radiologyinfo.org/en/info.cfm?pg=elastography

Лікар УЗД – Уляна Стефанцова

 

Go to Top

ARTICLE TITLE

text content