Довганич Юлія2021-10-13T09:09:55+00:00

Довганич Юлія Євгенівна

Сімейний лікар, лікар І категорії, магістр медицини.

Освіта:

  • У 2011 р. – закінчила Ужгородський національний університет, спеціальність – лікар загальної практики сімейної медицини.
  • У 2013 р. – здобуття кваліфікації магістра медицини. 2015 – 2017 рр. – клінічна ординатура.

Досвід роботи:

  • 2011-2013- інтернатура на базі ЦРЛ No1 м.Чоп.
  • 2013 – 2015 рр. – працювала сімейним лікарем в Ужгородській ЦРЛ No1 м.Чоп (АЗПСМ с.Кам’яниця).
  • 2016 р. – учасник Open world program (USA) – “Рrenatal care and maternal health”.
  • 2016 р- 2019рр – сімейний лікар в клініці “Гемо Медика”.
  • 2019 р.- 2020р. сімейний лікар в ЛДЦ “Асклепій”.
  • 2020р.- керівник медичного центру “Дбаю”

7 наукових публікацій, з них 3 методичні рекомендації, 2 публікації у закордонних виданнях.

ЦІКАВА ІНФОРМАЦІЯ

Статті:

Атопічний дерматит

Атопічний дерматит- це хронічне запальне рецидивуюче захворювання шкіри. ⠀
Насправді важливо зрозуміти, що це захворювання саме ШКІРИ, а не наслідок «дисбактеріозу» кишківника, «глистів», харчової алергії (вона може виступати тригером, але не є причиною), проблем з жовчним міхуром. ⠀

Аналізу на атопічний дерматит НЕ ІСНУЄ! ⠀ Діагноз встановлюється клінічно лікарем на основі шкірних проявів/критеріїв. ⠀

Атопічний дерматит, який також називають атопічною екземою є найпоширенішим запальним захворюванням шкіри у всьому світі, проявляється як загальна сухість шкіри та « висип, що свербить». ⠀

Атопічний дерматит зазвичай починається в дитинстві, вражаючи до 20% дітей, але може презентувати і в дорослому віці. ⠀

Запалення при атопічному дерматиті пов’язане з імунно-опосередкованими та спадковими порушеннями шкірного бар’єру. Цей бар’єрний збій спричинює підвищену проникність шкіри та зменшує її антимікробну функцію. Шкіра легко втрачає вологу і стає більш проникною. Основною спадковою аномалією, що спричиняє невпорядковану бар’єрну функцію шкіри, є експресія білка філагріну. Також спалахи атопічного дерматиту часто супроводжуються поширенням золотистого стафілокока на ураженій шкірі і зменшенням біорізноманіття шкірного мікробіома, з меншою кількістю Malassezia дріжджів і cutibacteria, ніж на нормальній шкірі. Пом’якшувальні речовини/емолієнти можуть цьому запобігти. ⠀

Діти, у яких атопічний дерматит розвинувся у віці до 2 років, мають менший ризик стійкого захворювання, ніж ті, у кого атопічний дерматит розвинувся пізніше в дитинстві чи підлітковому віці.
До шкільного віку АД проходить в 9 з 10 дітей. ⠀

Що провокує загострення АД? Тригери=провокатори: Сухе повітря, тертя одягу, піт, гаряча вода, жорсткі миючі засоби для одягу, мила, вовняні та синтетичні тканини, сигарковий дим, харчові алергени, аероалергени, вірусні інфекції, стреси і т.п. ⠀

Сухість шкіри – ознака втрати бар’єрної функції. Фактори, які роблять шкіру ще більш сухою, можуть ускладнити контроль за екземою:

• Зимова погода

• Часте миття, особливо гарячою водою

• Мило, антисептики

• Низька вологість

• Високі температури навколишнього середовища ⠀

Варто знати, що харчові алергени є тригерами (провокаторами) лише у 30% пацієнтів. Причому спочатку з’являється АД, а вже потім через пошкоджену шкіру відбувається сенсибілізація організму і приєднується харчова алергія. Контакт шкіри з харчовими білками сприяє утворенню до них IgE і подальшими реакціями на ці продукти при їх вживанні. ⠀

Мама, що годує дитину з АД не підлягає дієті (виключення можливе по БКМ). ⠀
Малюк з АД отримує прикорм згідно віку без виключення «червоного» і т.п. Якщо певний продукт чітко викликає загострення АД -він тимчасово виводиться з раціону.

Що робити далі:
-уникати тригерів (синтетичні/шерстяні тканини, надмірне тепло, сухе повітря, миючі засоби і т.п)
-психологічна підтримка дітей старшого віку і дорослих, так як важкі форми атопічного дерматиту створюють і психологічний дискомфорт в тому числі.
– рекомендовано теплий душ або короткочасні теплі ванни. У ванни можна додавати емульгуючі масла. Емолієнти наносимо одразу на вологу шкіру. ⠀

Наайважливішим етапом боротьби з атопічним дерматитом (АД) є зволоження рогового шару шкіри. Адекватна регідратація зберігає бар’єр рогового шару, мінімізуючи прямий вплив подразників на шкіру та як наслідок зменшує потребу у місцевих стероїдах. Емолієнти наносимо щедро і часто, не екеномимо. ⠀
Зверніть увагу- «дитячий крем» це НЕ емолієнт, «феністил гель» це НЕ емолієнт. Бо часто чомусь таку альтернативу на атопічну шкіру намагаються використовувати батьки дітей з атопічним дерматитом. ⠀

Приклади емолієнтів: Lipikar baume AP+M, Uriage xemose, Bioderma atoderm, SVR topialyse baume, Physiogel intensive cream, Mustela stelatopia, Емоліум спеціальна емульсія для тіла, Topicrem, Avene XeraCalm, CeraVe moisturizing lotion. ⠀ Засоби для миття з тих самих лінійок є також варіантом гігієни атопічної шкіри. Варто розуміти, що немає ідеального/найкращого емолієнта. Він підбирається в кожному конкретному випадку, часто методом спроб. Ціна теж в даній ситуації не є визначальною. ⠀

Лікування загострень АД:
Місцеві стероїди є засобами, що використовуються при загостренні АД. Не потрібно боятися ГОРМОНальних кремів. Боятися їх -це те саме, що астматику уникати користування стероїдними інгаляторами, щоб не звикнути добре дихати і якісно жити, а пацієнту з гіпертензією не пити ліки від артеріальної гіпертензії, щоб не звикати до препаратів, що можуть врятувати від кардіоваскулярних ризиків. Є різні класи топічних (місцевих) стероїдів. Їх підбирає лікар згідно ситуації. Лікар, який спостерігає дитину, спільно з батьками розробляє догляд/лікування на період загострення і на період ремісії (затишшя). ⠀
Інгібітори кальциневрину По ефекту і показам схожі на топічні стероїди, але не є стероїдами .Є 2ю лінією в лікуванні загострень. ⠀
Також в лікуванні можуть використовуватися: місцеві інгібітори фосфодіестерази-4, JAK Системні стероїдні препарати Імунобіологічна терапія (анти-IL-4Ra-дупілумаб) ⠀
Антигістамінні засоби- симптоматично при свербіжі фототерапія хлорованні ванни для зняття загострень АД обгортування у пацієнтів з важкими формами АД ⠀

АД- захворювання що має хвилеподібний перебіг, іноді загострення спровоковане тригерами (з попереднього допису), а інколи і нічим. Варто знайти лікаря, якому ви довірите ведення даного захворювання.

https://dermnetnz.org/topics/atopic-dermatitis/?fbclid=IwAR0ncz1sF0p5_hgDjC6jOUUj1xyIh_ciNQPeNKr_yiMAKPQCMJmKbCbFdVk

Хронічна втома

Втома може проявлятися утрудненим початком активності або незвично вираженими труднощами протягом її здійснення чи проблемами з концентрацією.

Причини втоми

депресія/депресивний епізод – частим проявом може бути постійна втома
тривога/тривожний розлад
розлади сну
соматичні хвороби, які могли виникнути гостро чи розвиватись протягом тривалого часу
Гіпотиреоз (⬇️ функції щитовидної залози)
Цукровий діабет
Aнемія (залізодефітна анемія, В12)
Автоімунні хвороби
Апное сну (зупинки дихання під час сну, часта причина- храп)
Злоякісні пухлини
Хронічні хвороби серця, печінки, нирок
Неврологічні стани: порушення мозкового кровообігу, хв. Паркінсона, розсіяний склероз
Внаслідок прийому ліків:
седативних (заспокійливих) та снодійних
антидепресантів
міорелаксантів, антиепілептичних препаратів
Ідіопатична втома (неможливо встановити причину)

Спосіб життя є першочерговим при встановленні причин втоми:
кількість і якість сну
харчові звички
фізична активність/спорт
вживання алкоголю чи інших токсичних речовин

Лабораторні дослідження встановлюють причину втоми лише приблизно в 5 % пацієнтів. Тому самостійно обстежуватись не варто.

Основні дослідження: загальний аналіз крові, цукор натще, ТТГ.

Додаткових обстежень може бути безліч, в залежності від інших симптомів (печінкові, ниркові проби, загальний аналіз сечі, електроліти, В12, КФК, антитіла до інфекцій (ВІЛ, гепатити, вірус Епштейн-Барр, Борелії), дослідження на автоімунні захворювання, рентген ОГК, ЕКГ)

Синдром хронічної втоми – це розлад, що характеризується незрозумілою глибокою втомою, що супроводжується когнітивною (розумовою) дисфункцією та порушенням щоденного функціонування, що зберігається більше 6 місяців.

Синдром хронічної втоми є діагнозом виключення. Він встановлюється після виключення інших можливих причин втоми.

Лікування втоми:

виявлення та усунення фізичних і психологічних чинників
зміна способу життя, налагодження сну
не існує специфічного лікування втоми
хороші результати були отримані з використанням когнітивно-поведінкової терапії/психотерапії. Метою лікування є вплив на ставлення до хвороби і на поведінкові моделі, що перешкоджають одужанню.
Лікувальна фізкультура показала аналогічні результати, що і когнітивно-поведінкова терапія (КПТ).

Огляд Cochrane в 2017 році оцінював ЛФК для пацієнтів з хронічною ідіопатичною втомою. Дослідження показало, що пацієнти відчували себе менш втомленими після ЛФК і спорт покращував якість сну та загальне самопочуття.

Будьте здоровими і бережіть себе.
Dr.Dovganych

https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3568
https://emedicine.medscape.com/article/235980-overview?src=android&ref=share

 

Домашня аптечка

Звичайно це дуже індивідуальний набір, що оптимально підібрати з своїм сімейний лікар, враховуючи особливісті Вашого здоров’я та здоров’я Вашої сім’ї. Я спробувала зібрати своє бачення цього набору.

Вата, бинт, пластирі, джгут
градусник
Антисептики -хлоргексидин, повідон-йод
Антибактеріальні мазі -банеоцин, бактробан
Нестероїдні протизапальні= засоби від температури, препарати від болю – ібупрофен (нурофен), парацетамол (панадол) у вигляді таблеток, суспензії
Антигістамінні=засоби від алергії: дезлоратадин(еріус, едем), левоцетиризин (Л-цет)
Антидіарейні- лоперамід (імодіум), ентерол
Сольові розчини в ніс (хьюмер, аква маріс, пшик)
Засоби для регідратації (регідрон, хумана)
Протирвотні засоби- ондансетрон (юнорм)
Можливо: ферментні препарати (креон, ерміталь), засоби від печії (нольпаза, контролок)
Препарати щоденного прийому, препарати пов’язані з особливостями здоров’я, погоджені з Вашим сімейним лікарем

Будьте здорові і бережіть себе.

Як не треба лікувати цистит (ІСВШ)?

ІСВШ – інфекція сечовивідних шляхів

Симптоми:
почащене і болісне сечовипускання
дизурія (порушене сечовипускання)
дискомфорт, відчуття наповнення над лоном
кров в сечі
біль в поперековій ділянці (більш характерно для ускладненої ІСВШ)
лихоманка, озноб, нездужання (більш характерно для ускладненої ІСВШ)

Як не треба лікувати ІСВШ?
⠀лікувати до “здачі” загального аналізу сечі, а при потребі і бак.посіву сечі (при отриманні результатів через кілька днів- при потребі виконується корекція лікування)
⠀лікуватися препаратами, які порадила подруга, сусідка, провізор в аптеці та інші “експерти” в лікуванні ІСВШ
⠀лікувати ІСВШ препаратами “букет трав” чи то “супний набір” (уролесан, канефрон, тринефрон, уронефрон…)
⠀припиняти дочасно курс призначеної антибіотикотерапії у зв’язку з покращенням самопочуття
⠀не виконувати в кінці лікування контроль загального аналізу сечі, а також (при висіюванні культури) контроль бак посіву сечі

Ці речі сприяють розвитку антибіотикорезистентності та рекурентних (повторюваних) ІСВШ

Факти про ІСВШ:

Причиною ІСВШ у жінок 70-95% є E.coli (кишкова паличка)
ІСВШ у чоловіків до 50 років є дуже рідкісним явищем (якщо нема імунодефіцитних станів, діабету, хронічної патології)
УЗД не є методом виключення чи встановлення діагнозу ІСВШ, а є лише допоміжним методом
безсимптомна бактеріурія у вагітних обов’язково має бути лікованою (і не “зборами травичок”)
важливим профілактичним заходом ІСВШ у жінок- є сечовипускання після статевого акту

Бережіть себе.

https://emedicine.medscape.com/article/233101-overview
https://emedicine.medscape.com/article/231574-overview

Опіки борщівника

Борщівник (Heracleum)- рослина родини Зонтичних- 1,5-2 м заввишки. Цвіте у червні-липні.Це стійкий і потужний будяк, якого з кожним роком стає все більше. Як не дивно- листя немає жодних голок і шипів, тому при дотику до рослини- жодних больових відчуттів не виникає.

Небезпеку становить саме сік рослини, що виділяється при її пошкодженні.
Прозорий водянистий сік рослини багатий на фотоактивні сполуки (фуранокумарини), при контакті зі шкірою викликає малопомітне подразнення, як від кропиви, але під дією ультрафіолетового випромінювання на цьому місці з΄являються дрібні пухирці, наповнені прозорою рідиною, що згодом зливаються між собою, утворюючи один гігантський пухир. Після його пошкодження виникають виражені больові відчуття.

І-ша допомога:

промити уражену ділянку великою кількістю води з милом
після промивання-осушити і вкрити одягом уражену ділянку
оберігати дану ділянку від сонячних променів
при великій площі ураження, при ураженні шкіри дитини- звернутись за медичною допомогою

Профілактика

У випадку дітей- показати як виглядає рослина і пояснити про її небезпеку. Дати чітко зрозуміти, що гратися в зарослях цієї рослини небезпечно‼

У випадку дорослих, що борються з цією рослиною: плануйте дані заходи в пасмурну погоду та максимально «закривайте» шкіру одягом

Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного Кодексу України: знищення борщівника Сосновського є компетенцією міських, селищних, сільських голів.

Бережіть себе і своїх близьких.

Рентген і ГВ

Ніби й немало є інформації і дописів про ГВ і рентген-обстеження, але через щоденну зустріч з міфологією на дану тему – коротко про головне.

Рентген, КТ (комп´ютерна томографія) та інші рентген-обстеження (мамографія годуючій матері)- не впливають на грудне молоко.

Рентген-промені, які використовуються, не залишаються в організмі, не накопичуються, не виділяються з молоком.
Не впливають на якість і склад грудного молока.

Рентген-випромінювання не впливає на рівень пролактину

Контрастні речовини, які можуть використовуватись для цих обстежень (йод-вмісні та інші), сумісні з годуванням груддю, тому що вони біологічно інертні, піддаються дуже швидкому розпаду і не виділяються з молоком.

Не потрібно зціджувати грудне молоко після рентген-обстеження.

Після рентгенологічного обстеження, навіть при використанні йодвмісного контрасту, не потрібно утримуватися від грудного вигодовування чи вичікувати якісь часові проміжки.

http://www.e-lactancia.org/breastfeeding/x-ray/product/

http://www.e-lactancia.org/breastfeeding/iodide-radiopaque-agent/product/

https://www.uptodate.com/contents/diagnostic-imaging-in-pregnant-and-nursing-women

Головний біль напруги

Головний біль напруги — найбільш поширений різновид головного болю🤯

Головний біль напруги виникає внаслідок м’язевого напруження та психоемоційного перевантаження.

Симптоми:

постійний, давлячий, стискаючий («мов шолом на голові»), що посилюється до вечора

зазвичай в скронях, потилиці або верхній частині голови

зазвичай двосторонній, але також може бути з одного боку

в положенні сидячи або стоячи може з’явитись запаморочення, з відчуттям раптової втрати рівноваги.

часто поєднується з порушенням сну

Відповідно до міжнародного класифікаційного комітету (ICHD 2004), головний біль можна поділити на епізодичний (менше 15 епізодів болю за місяць) та хронічний (більше 15 днів головного болю за місяць).

Діагностика
базується на скаргах та даних огляду, не потрібно без призначень лікаря самостійно проводити обстеження

Лікування головного болю напруги і його профілактика:

Фізичні вправи, масаж, йога, пілатес

прогулянки на свіжому повітрі

повноцінний сон

раціональне харчування

відмова від шкідливих звичок

уникати при можливості стресових ситуацій, при неможливості – вчитися змінювати до них відношення

медикаментозна терапія – призначається фахівцем – сімейним лікарем чи неврологом

“Червоні прапорці” -привід звернутися до лікаря

раптовий початок (до 1 хвилини)
біль провокується зміною положення тіла
головний біль супроводжується судомами, підвищеною температурою тіла, нудотою, порушеннями зору, слуху чи свідомості
головний біль, що виник вперше
біль інтенсивність якого наростає
«найгірший біль в житті», нестерпний головний біль
головний біль, що виник у віці до 5 років чи після 50 років
біль, що будить під час сну чи виникає вранці після пробудження

Будьте здоровими і бережіть себе.

https://guidelines.moz.gov.ua/documents
https://emedicine.medscape.com/article/792384-overview

Інфекційний мононуклеоз

Інфекційний мононуклеоз (інфекція спричинена вірус Епштейн-Барр) –викликається герпес-вірусом 4го типу -вірусом Епштейн-Барр, значно рідше може викликатися цитомегаловірусом.

Інкубаційний період – 1-8 тижнів.

90% дорослого населення мають антитіла IgG до вірусу Епштейн-Барр, що свідчить про те, що 90 % населення в дитячому чи юнацькому віці зустрічалися з даною інфекцією.

Типові симптоми для інфекційного мононуклеозу:

вірусний фарингіт
підвищення температури тіла
збільшені лімфатичні вузли

Може спостерігатися:
збільшення селезінки і печінки
набряк повік
втомлюваність
інколи висип (кореподібний)

Захворювання передається при поцілунках, використанні спільного посуду.

Протягом кількох місяців після захворювання вірус виділяється з слиною і періодично може активуватися протягом життя без клінічних проявів у перехворівших людей, що обумовлює передачу вірусу. І з чого стає зрозумілою беззмістовність «контролю» інфекції за допомогою ПЛР буккального зіскобу. Особливо це люблять робити ті, хто типу «лікує» вірус Епштейн-Барр різними препаратами «для імунітету».

Діагностика інфекційного мононуклеозу- IgМ до капсидного антигену вірусу Епштейн-Барр.

Спонтанне одужання зазвичай спостерігається протягом 2 тижнів. Іноді лихоманка може зберігатися протягом 4–6 тижнів.

Перенесений інфекційний мононуклеоз не є причиною для відтермінування щеплень.

Лікування симптоматичне.

Специфічного лікування інфекційного мононуклеозу не існує!!! Протефлазід, лімфоміозот, гропринозин, лаферобіон, віферон, вібуркол, анаферон та інші препарати з недоведеною ефективністю не лікують ні дане захворюванння, ні будь-яке інше.

Будьте здорові і бережіть себе.

ГРВІ та грудне вигодовування

Що робити якщо на ГРВІ захворіла годуюча мама?

Для мами
інтенсивно пити рідину
ніс зволожувати сольовими розчинами
при підйомі температури чи головному болю- препарати парацетамолу і ібупрофену

Щоб не захворіло немовля
продовжувати грудне вигодовування , але здійснювати його в масці
всі «домашні» часто миють руки
вологе прибирання часте і часте провітрювання вдома
створення умов прохолодного вологого повітря (температура в приміщенні 18-21 С, вологість 50-70%)
зволожувати носик дитині сольовими розчинами у крапельній формі
при можливості проводити спільний час на прогулянці

Важливо розуміти, що нема чарівної «противірусної» таблетки чи свічки  від ГРВІ ні для мами , ні для дитини. І «профілактичних» препаратів також не існує, як би цього не хотілося.

Нагадую, що гомеопатія (вібуркол, афлубін, вокара і т.п) -неефективна , препарати інтерферонів (лаферобіон, віферон, назоферон)- неефективні, не скорочують період захворювання і не є профілактичними засобами. Їх дія співрозмірна з плацебо. Рослинні «імуномодулятори» (імунофлазид, протефлазид)- неефективні. Всі ці препарати належать до групи препаратів з недоведено ефективністю.
Бережіть себе.

Депресія

Чомусь до сих пір багато хто не вважає депресію такою самою хворобою, як інші, а попри це щороку в світі вона погіршує якість життя понад 300 мільйонів людей.

Типові поради в нашому суспільстві для тих, хто страждає депресією: «подивись яке життя прекрасне!», «знайди собі дівчину/хлопця/одружися», «народи дитину і не буде часу в тебе страждати», «займися роботою»…

Депресія не має однієї причини, а є проявом взаємодії біологічних, психологічних та соціальних чинників.

Є генетична схильність до депресії, яка зовсім не означає, що у людини буде депресія, але підвищує ризик за наявності супутніх стресових подій у житті. І є більший ризик виникнення депресії у тих, хто вже мав такий епізод протягом життя. Інколи депресія минає сама, але частіше потребує медикаментозного лікування та/чи психотерапії.

Депресія може тривати місяці чи роки.

Може проявлятися:
Пригнічений настрій чи постійна тривога
Зниження інтересу/втрата задоволення у всіх видах діяльності (ангедонія)
Порушення сну (безсоння або гіперсомнія)
Психомоторне збудження або загальмованість
Втома або втрата сил
Почуття нікчемності
Знижена здатність мислити чи концентруватися
Зміни харчової поведінки (переїдання чи відмова від їжи), зміни ваги в той чи інший бік
Уповільнена мова і рухи чи непосидючість
Думки про смерть, періодичні суїцидальні ідеї без конкретного плану, або спроба самогубства чи конкретний план самогубства
У дітей: дратівливість, бентежність, у випадку підлітків: озлобленість, небажання спілкуватися.

Для оцінки даного стану є спеціально розроблені опитники:
шкала депресії Бека ,
шкала тривоги і депресії HADS , опитник PHQ-9
Шкала Гамільтона заповнюється спільно з лікарем.

Лабораторні тести для виключення органічних причин:
ЗАК, В12, ТТГ, електроліти, печінкові і ниркові проби, +можливо токсикологічні дослідження крові і сечі

Лікування
Медикаментозне (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, атипові антидепресанти, трициклічні антидепресанти, інгібітори моноаміноксидази)
Психотерапія (когнітивно-поведінкова терапія, міжособистісна терапія, інтегративна психотерапія)

Профілактика
Раціональне харчування
Дозовані фіз навантаження
Лікування хронічних захворювань (серцево-судинні, діабет та інші)
Виявляти в себе та близьких симптоми депресії

Депресія- це хвороба і в ній зізнатися не соромно.

Будьте здорові і бережіть себе.

Небезпеки, що підстерігають дитину вдома

Поговоримо про небезпеки, що можуть підстерігати дитину в побуті.

Розетки – щоб запобігти можливості експериментів для малюків – краще відразу поставити в них спеціальні заглушки.

Звисаючі шнури електроприладів – прихована небезпека, бо потягнувши за цю «цікаву мотузочку» дитина може перекинути на себе як гарячу праску, так і великогабаритну техніку.

Скатертини – якщо за звисаючий край скатертини потягне дитина- на неї може впасти все, що є на столі (посуд, як пустий, так і з гарячою їжею, ваза з квітами і т.п).
Краще уникати скатертин, якщо у вас маленька дитина або ж скатертина повинна не виходити за межі столу.

Підлога- якщо підлога у вашому будинку ковзка- краще закрити її килимовими покриттями (це також стосується спеціальних килимків для ванної кімнати). Інша небезпека підлоги- дрібні предмети, які там може знайти дитина і в дослідницьких цілях і відправити в ротик чи носик. Особливу небезпеку становлять батарейки “таблетки”

Відкриті вікна- не залишайте дитину в кімнаті з відкритими навстіж вікнами – це є причиною багатьох плачевних ситуацій. Так само варто не ставити біля вікна меблі, щоб дитина не мала до нього доступ. Є спеціальні системи блокування вікон чи зйомних ручок.

Меблі мають бути надійно закріпленими.
В нижні ящики комодів кладіть лише безпечні предмети або ж блокуйте ящики і дверки спеціальними кріпленнями.

Гострі кути меблів бажано пом’якшити спеціальними накладками.

Ніколи не залишайте тазики, відра з водою на підлозі. Це небезпечно можливістю падіння в резервуар головою вниз.

Кухонна плита -ніколи не залишайте дитину біля ввімкненої плити без нагляду (це стосується всіх електроприладів, а також камінів, печей ‼).

Посуд з гарячим напоєм або їжею не може знаходитись на краю стола і плити‼

Побутова хімія- повинна зберігатись в недоступних для дитини місцях. Так само як аптечка та всі колючі і ріжучі предмети‼

Іграшки – завжди обирайте іграшки дитині згідно віку, щоб уникнути різних травм, потрапляння інородних тіл в дихальні шляхи.

По мірі зростання вашої дитини розповідайте про небезпеки, пояснюйте можливі наслідки.

Бережіть себе і своїх найдорожчих.

Аптечка мандрівника

Оптимально подорожувати з хорошим медичним страхуванням, але завжди хочеться в випадку чогось- мати набір ліків під рукою.

сонцезахисні засоби (з SPF 50 і вище)
репеленти- засоби від комах
гідрокортизонова мазь- у випадку укусів комах
Вата, бинт, пластирі
градусник
Антисептики -хлоргексидин, повідон-йод, антисептик для рук
Антибактеріальні мазі -банеоцин, бактробан
засоби від захитування- дименгідринат
Антигістамінні=засоби від алергії: дезлоратадин (еріус, едем), левоцетиризин (Л-цет)
Нестероїдні протизапальні= засоби від температури, препарати від болю – ібупрофен (нурофен), парацетамол (панадол) у вигляді таблеток, суспензії
Антидіарейні- лоперамід (імодіум), ентерол
Сольові розчини в ніс (хьюмер, аква маріс, пшик)
Засоби для регідратації (регідрон, хумана)
Протирвотні засоби- ондансетрон (юнорм)
Вушні краплі..я б радила при болі у вусі препарати ібупрофену і огляд лікаря, бо без оцінки цілісності барабанної перетинки- не рекомендувала б “крапати” чимось вуха
антибактеріальні очні краплі (флоксал, тобрекс)
мелатонін- якщо порушується сон від зміни часових поясів, для того щоб швидко здолати джетлаг (jet lag)
презервативи- в подорожах можуть стати в нагоді в різних ситуаціях..як кровоспинний джгут для прикладу
Препарати щоденного прийому, препарати пов’язані з особливостями здоров’я, погоджені з Вашим сімейним лікарем

Бережіть себе.

Прикорм

Всі мами хочуть отримати універсальний рекомендований перший продукт прикорму і правильний порядок, грамаж порції по віку, а найголовніше вік, коли стартувати …

Насправді НЕ ІСНУЄ науково доведеного правильного першого продукту чи порядку введення.

В більшості країн світу першим продуктом є каші або овочі, є країни де стартують з фруктів. Тому не кабачком єдиним…)

Час початку прикорму
За рекомендацією ВООЗ до 6 місяців виключно грудне вигодовування, а введення прикорму з 6 місяців.

Американська академія педіатрії рекомендує вводити прикорм в інтервалі між 4м і 6м місяцем, орієнтуючись на готовність дитини. Зверніть увагу – не в 4 місяці! А в інтервалі між 4м і 6м. (Це нововведення відбулося через доведене зниження вірогідності харчових алергій та целіакії при даному діапазоні) https://www.elsevier.es/en-revista-allergologia-et-immunopathologia-105-resumen-timing-introduction-solid-food-risk-S0301054612002960).

Тверда їжа не замінює грудне молоко чи суміш, а є доповненням до раціону дитини і її знайомством з новими продуктами

Вік визначається готовністю дитини до введення прикорму:

дитина проявляє зацікавленість до прийому їжи дорослими (має харчовий інтерес)
сидить з підтримкою
знімає їжу з ложки і відвертається, коли сита

Отже почали ми з овочів (картопля, броколі, морква, кабачок, диня, буряк, авокадо) чи каш , фруктів, а далі можемо додати до них масло вершкове чи олію (6 м),
м’ясо (кролик, телятина, індик)(6-7м)
сиркові маси (7-8 м)
жовток (6-8 м)
кефір, йогурт (8-9 м)
риба (8-10 м)

‼Важливі правила
не годувати перед телевізором чи з забавляннями
не змушувати
годувати з ложки
за спільним столом
якщо дитина хоче їсти сама – дозволяти
їжа може бути як “баночна”,так і приготована Вами
прикорм давати коли дитина активна і голодна, спочатку в першій половині дня
кожен продукт з 1ложечки, поступово збільшуючи порцію щодня (при бажанні дитини)
1 новий продукт орієнтовно на 5 днів
годування груддю після прикорму

Спочатку дитина навчається їсти гомогенну їжу з ложечки. Далі консистенція поступово має ставати густішою і збільшується кратність прикорму, до 2-3х разів/день.
В районі 8 міс пробувати з гомогенної їжи переходити на передавлену виделкою, щоб були крупинки, в районі 10 міс на розварені шматочки , так звану «пальчикову їжу», яку дитина братиме самостійно. І давати дитині ложку для можливості вчитися їсти самостійно.

Сіль і цукор в їжу дітям до 1 року не потрібно додавати.
Вода пропонується діткам без норм і кількості, по бажанню дитини.

Окрема тема соки, з яких раніше стартували – це відверто погана ідея. Американська академія педіатрії (American Academy of Pediatrics/AAP) не рекомендує введення соків дітям до 1 року через низький рівень клітковини і високий рівень цукру.
http://pediatrics.aappublications.org/content/early/2017/05/18/peds.2017-0967

Дітям до 2х років не рекомендовані до вживання чорний і зелений чай через те, що вони порушують всмоктування заліза і можуть стати причиною залізодефіцитної анемії.

Мед не можна вводити дітям до 12 місяців згідно рекомендацій Centers for Disease Control/CDC через ризик ботулізму.

Варто розуміти, що порядок введення, вік і розмір порції залежить від вподобань дитини і її бажання.

Мета прикорму – не нагодувати дитину, а познайомити її з їжею.

 

Панічні атаки

Часто пацієнти описують стан, коли несподівано виникає почащене серцебиття, не вистачає повітря, виникає тремор, кидає в піт і виникає страх смерті…

Трапляється це несподівано, без очевидних на це причин, зазвичай триває від кількох хвилин до півгодини…Що ж таке панічні атаки?

Різкий сплеск сильного страху або сильного дискомфорту, який досягає піку протягом декількох хвилин, і за цей час виникають чотири або більше з наступних 13 симптомів (критерії діагностики DSM-5 для панічної атаки описані нижче:

посилене серцебиття, стукіт серця або прискорене серцебиття
пітливість
тремтіння або тремор
відчуття неповного вдиху, утруднене дихання
задишка/ядуха
біль у грудях або дискомфорт
нудота або дискомфорт у животі
відчувається запаморочення, нестабільність та слабкість
озноб або теплові відчуттяпарестезії (відчуття оніміння або поколювання)
дереалізація (почуття нереальності) або знеособленість (відсторонення від себе)
страх втратити контроль або “зійти з розуму”
страх померти

Під час епізоду пацієнти мають бажання втекти і відчувають страх смерті (відчуття серцевого нападу або задухи).

У пацієнтів з панічним розладом виникають повторювані епізоди паніки, страх повторних нападів призводить до значних поведінкових змін (наприклад, уникнення певних ситуацій чи локацій) і переживання про наслідки нападу.

Панічний розлад відповідає моделі стресо-діатезу (тобто поєднання схильності, що реалізується на фоні стресу або викликається стресом).

Для виключення органічних причин симптомів проводять тести функціонування щитовидної залози(ТТГ), загальний аналіз крові, електроліти.

Додаткові тести (наприклад: ЕКГ або холтер) можуть бути показані на основі віку та історії хвороби.

Панічний напад зазвичай триває 20-30 хв, хоч інколи він може тривати більше години.Страх смерті від серцевих чи дихальних проблем може бути головним фокусом пацієнтів під час нападу.

Для того щоб впоратися з приступом – варто для себе зрозуміти, що це лише панічна атака і вона мине. І жодної реальної загрози здоров′ю вона не становить‼

Варто приділити увагу:
спорту
повноцінному сну
здоровому харчуванню
відмові від шкідливих звичок

Лікування панічного розладу:

Психотерапія (когнітивно-поведінкова терапія) допомагає пацієнтам зрозуміти, як помилкові переконання / спотворення призводять до перебільшених емоційних реакцій (тривоги), і як вони можуть призвести до вторинних наслідків.

Медикаментозна терапія
Селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну, як препарати 1ї лінії, з подальшим віддаленим застосуванням трициклічних антидепресантів.

Будьте здорові і бережіть себе.


https://www.uptodate.com/contents/panic-disorder-in-adults
https://emedicine.medscape.com/article/287913-overview

Go to Top

ARTICLE TITLE

text content